Rom 2 | UkrOgienko

Romans 2

Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке. 1

Не дивиться Бог на особу

2 Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чо́му осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш. 3 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке. 4 Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого? 5 Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння? 6 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога, 7 що „кожному віддасть за його вчинками“: 8 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне, 9 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів. 10 Недоля та у́тиск на всяку душу ^{▼▼„На всяку душу людини“ —на кожного.} людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена, 11 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові. 12 Бо не дивиться Бог на обличчя! ^{▼▼„На обличчя“ — на особу.}

Зако́н і його викона́ння

13 Котрі бо згрішили без Зако́ну, без Зако́ну й загинуть, а котрі згрішили в Зако́ні, при́ймуть суд за Зако́ном. 14 Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть. 15 Бо коли погани, що не мають Зако́ну, з природи чинять зако́нне, вони, не мавши Зако́ну, самі собі Зако́н, 16 що виявляють ді́ло Зако́ну, написане в серця́х своїх, як свідчить їм сумлі́ння та їхні думки́, що то осуджують, то виправдують одна о́дну, 17 дня, коли Бог, згідно з моїм благові́стям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа. 18 Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом, 19 і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну, 20 і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві, 21 вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні. 22 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш! 23 Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство! 24 Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну! 25 Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано.

Юдеєві не поможе саме обрі́зання

26 Обрі́зання кори́сне, коли виконуєш Зако́на; а коли ти пересту́пник Зако́ну, то обрі́зання твоє стало необрі́занням. 27 Отож, коли необрізаний зберігає постанови Зако́ну, то чи не порахується його необрізання за обрізання? 28 І необрізаний з природи, виконуючи Зако́на, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писа́нням і обрі́занням? 29 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,